Закон України Про плату за землю - houseby.ru

Добро пожаловать на houseby.ru
27.04.2018 г., 03:42

Закон України Про плату за землю

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 38, ст. 560 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 2536-XII ( 2536-12 ) від 03.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.561 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3091-XII ( 3091-12 ) від 09.04.93, ВВР, 1993, N 20, ст.212

N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277

N 3708-XII ( 3708-12 ) від 16.12.93, ВВР, 1993, N 51, ст.479

N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120

N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111

N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 )

( В редакції Закону N 378/96-ВР від 19.09.96,ВВР, 1996, N 45, ст.238 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст.207

N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294

N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147

N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39

N 378-XIV ( 378-14 ) від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.59

N 403-XIV ( 403-14 ) від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83

N 515-XIV ( 515-14 ) від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140

N 722-XIV ( 722-14 ) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264

N 971-XIV ( 971-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352

N 973-XIV ( 973-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356

N 1242-XIV ( 1242-14 ) від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набуває чинності з 01.01.2000

N 1278-XIV ( 1278-14 ) від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16

N 1344-XIV ( 1344-14 ) від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000, ВВР, 2000, N 6-7, ст.39

N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78

N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121

N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172

N 1715-III ( 1715-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260

N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000

N 1926-III ( 1926-14 ) від 13.07.2000 )

( Ставки земельного податку збільшено в 1,81 раза згідно із Законом N 404/97-ВР від 27.06.97 )

 

Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

 

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

  • грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки;
  • податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;
  • ставка податку - законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки;
  • оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою;
  • землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей;
  • землі населених пунктів - усі землі в межах населених пунктів. Межі населених пунктів встановлюються згідно з законодавством України.

Стаття 2. Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. ( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. ( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 4. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

( Дію частини другої статті 4 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

 

Розділ 2

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

( Ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 збільшені в 2 рази згідно із Законом 378-XIV ( 378-14 ) від 31.12.98 ) ( Ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 збільшені в 2,4 раза згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 )

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:

  • на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
  • на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;
  • на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
  • на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;
  • у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів України" ( 56/95-ВР ) віднесені до категорії гірських;
  • на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого частинами другою та п'ятою цієї статті.

При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого частинами другою та п'ятою цієї статті:

  • міжнародного значення - 7,5;
  • загальнодержавного значення - 3,75;
  • місцевого значення - 1,5.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.

( Дію частини десятої статті 7 зупинено на 2000 рік в частині розміру податку на земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. ( Статтю 7 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 1344-XIV ( 1344-14 ) від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000 )

 

ПІЛЬГИ ЩОДО ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Стаття 12. Від земельного податку звільняються:

1) заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

2) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ); ( Пункт 3 статті 12 в редакції Закону N 1926-III ( 1926-14 ) від 13.07.2000 )

4) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

5) зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю;

 

Розділ 6

ОБЧИСЛЕННЯ І СТРОКИ СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ, ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Стаття 13. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Стаття 14. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Нарахування земельного податку громадянам проводиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Стаття 15. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Стаття 18. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

 

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЛІ

Стаття 23. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. ( Статтю 23 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1344-XIV ( 1344-14 ) від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000 )

Стаття 24. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

 

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 3 липня 1992 року

N 2535-XI

Что имеет отношение

Закон України Про плату за землю | 0 Комментарии | Создать учётную запись
Следующие комментарии принадлежат тем, кто их опубликовал. Этот сайт не несёт ответственности за содержание комментариев.