Законодательная база - houseby.ru

Добро пожаловать на houseby.ru
29.06.2017 г., 03:32

На спасение Киево-Печерской лавры необходимо 30 млн грн

На днях в Минрегионстрое обсуждали проблему, как идут противооползневые и противоаварийные работы на территории святыни. Подсчитали, что нужно около 30 млн грн на следующий год, чтобы укрепить строения и сети. Надеются, их государство найдет для Лавры. Иначе, по словам министра строительства Василия Куйбиды, могут разрушиться уникальные памятники.

Про приватизацію державного житлового фонду

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, N 36, ст.524 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 2483-XII ( 2483-12 ) від 19.06.92, ВВР 1992, N 36, ст.525 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94, ВВР 1994, N 24, ст.182 N 40/97-ВР від 05.02.97, ВВР 1997, N 12, ст.100 N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР 1998, N 10, ст. 36 )

Цей Закон визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Закон України Про плату за землю

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 38, ст. 560 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 2536-XII ( 2536-12 ) від 03.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.561 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 3091-XII ( 3091-12 ) від 09.04.93, ВВР, 1993, N 20, ст.212

N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277

N 3708-XII ( 3708-12 ) від 16.12.93, ВВР, 1993, N 51, ст.479

N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120

N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111

N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71 )

( В редакції Закону N 378/96-ВР від 19.09.96,ВВР, 1996, N 45, ст.238 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст.207

N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294

N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147

N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39

N 378-XIV ( 378-14 ) від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.59

N 403-XIV ( 403-14 ) від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83

N 515-XIV ( 515-14 ) від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140

N 722-XIV ( 722-14 ) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264

N 971-XIV ( 971-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352

N 973-XIV ( 973-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356

N 1242-XIV ( 1242-14 ) від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набуває чинності з 01.01.2000

N 1278-XIV ( 1278-14 ) від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16

N 1344-XIV ( 1344-14 ) від 22.12.99 - набуває чинності з 01.01.2000, ВВР, 2000, N 6-7, ст.39

N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78

N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121

N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172

N 1715-III ( 1715-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260

N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000

N 1926-III ( 1926-14 ) від 13.07.2000 )

( Ставки земельного податку збільшено в 1,81 раза згідно із Законом N 404/97-ВР від 27.06.97 )

 

Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

 

Закон України Про планування і забудову територій

Цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів.

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

  • територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;
  • планування територій - процес регулювання використання територій, яка полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень;
  • містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій;
  • проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва;
  • Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України;
  • схема планування території - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;
  • генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
  • детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів;
  • проект забудови територій - документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд;
  • об'єкти планування - територія України, території адміністративно-територіальних одиниць або їх частини чи окремі земельні ділянки;
  • суб'єкти планування - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи;
  • регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
  • місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування;
  • інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій;
  • червоні лінії - визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;
  • лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

Закон України Про власність

Про власність

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 20, ст.249 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 885-12 від 26.03.91,ВВР 1991, N 20, ст.250 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2544-12 від 07.07.92, ВВР 1992, N 38, ст.562

N 2690-12 від 14.10.92, ВВР 1992, N 48, ст.660

N 3180-12 від 05.05.93, ВВР 1993, N 26, ст.277

N 318/94-ВР від 22.12.94, ВВР 1995, N 3, ст. 22

N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85

Постановою ВР

N 158/94-ВР від 29.07.94, ВВР 1994, N 38, ст.353

Декретами

N 10-92 від 15.12.92, ВВР 1993, N 7, ст. 54

N 23-92 від 31.12.92, ВВР 1993, N 11, ст. 93

N 9-93 від 21.01.93, ВВР 1993, N 13, ст.115 )

( В тексті Закону слова "індивідуальна власність" замінено словами "приватна власність" згідно із Законом N 2544-12 від 07.07.92 )

 

Українська держава є суверенною в регулюванні всіх відносин власності на своїй території.

Закон про власність спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України ( 55-12 ).

Метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів республіки для підвищення рівня життя її народу.

Закон Украини Про архітектурну діяльність

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

 

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;

об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;

Цивільний кодекс Української РСР

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 1. Завдання Цивільного кодексу Української РСР

Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки регулює майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини з метою створення матеріально-технічної бази комунізму і все більш повного задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. У випадках, передбачених законом, цей Кодекс регулює також й інші особисті немайнові відносини.

Основою майнових відносин у радянському суспільстві є соціалістична система господарства і соціалістична власність на засоби виробництва. Господарське життя Української РСР визначається і спрямовується державними планами економічного і соціального розвитку. (Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 2. Відносини, що регулюються Цивільним кодексом Української РСР

Цим Кодексом регулюються зазначені в статті 1 цього Кодексу відносини:

  • державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою;
  • громадян з державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями;
  • громадян між собою.

Учасниками відносин, що регулюються цим Кодексом, у передбачених законодавством Союзу РСР випадках можуть бути й інші організації.

До майнових відносин, основаних на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин цей Кодекс не застосовується.

Сімейні, трудові, земельні, гірничі, водні, лісові відносини, а також відносини в колгоспах, що випливають з їх статуту, регулюються відповідно сімейним, трудовим, земельним законодавством, законодавством про надра, водним, лісовим і колгоспним законодавством. (Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Земельный кодекс Украины часть 2

Статья 81. Право собственности на землю граждан


1. Граждане Украины приобретают право собственности на земельные участки на основании:
а) приобретения по договору купли-продажи, дарения, мены, другим гражданско-правовым сделкам;
б) бесплатной передачи из земель государственной и коммунальной собственности;
в) приватизации земельных участков, которые были ранее предоставлены им в пользование;
г) принятия наследства;
ґ) выделения в натуре (на местности) принадлежащей им земельной доли (пая).
2. Иностранные граждане и лица без гражданства могут приобретать право собственности на земельные участки несельскохозяйственного назначения в пределах населенных пунктов, а также на земельные участки несельскохозяйственного назначения за пределами населенных пунктов, на которых расположены объекты недвижимого имущества, принадлежащие им на праве частной собственности.
3. Иностранные граждане и лица без гражданства могут приобретать право собственности на земельные участки в соответствии с частью второй настоящей статьи в случае:
а) приобретения по договору купли-продажи, дарения, мены, другим гражданско-правовым сделкам;
б) выкупа земельных участков, на которых расположены объекты недвижимого имущества, принадлежащие им на праве собственности;
в) принятия наследства.
4. Земли сельскохозяйственного назначения, принятые в наследство иностранными гражданами, а также лицами без гражданства, в течение года подлежат отчуждению.

Земельный кодекс Украины

Раздел I

ОБЩАЯ ЧАСТЬ


 

Глава 1

Основные положения

Статья 1. Земля - основное национальное богатство


1. Земля является основным национальным богатством, находящимся под особой охраной государства.
2. Право собственности на землю гарантируется.
3. Использование собственности на землю не может причинять вред правам и свободам граждан, интересам общества, ухудшать экологическую ситуацию и природные качества земли.

Статья 2. Земельные отношения


1. Земельные отношения - это общественные отношения по владению, пользованию и распоряжению землей.
2. Субъектами земельных отношений являются граждане, юридические лица, органы местного самоуправления и органы государственной власти.
3. Объектами земельных отношений являются земли в пределах территории Украины, земельные участки и права на них, в том числе на земельные доли (паи).

Статья 3. Регулирование земельных отношений


1. Земельные отношения регулируются Конституцией Украины ( 254к/96-ВР ), настоящим Кодексом, а также принятыми в соответствии с ними нормативно-правовыми актами.
2. Земельные отношения, возникающие при использовании недр, лесов, вод, а также растительного и животного мира, атмосферного воздуха, регулируются настоящим Кодексом, нормативно-правовыми актами о недрах, лесах, водах, растительном и животном мире, атмосферном воздухе, если они не противоречат настоящему Кодексу.

Статья 4. Земельное законодательство и его задача


1. Земельное законодательство включает настоящий Кодекс, иные нормативно-правовые акты в области земельных отношений.
2. Задачей земельного законодательства является регулирование земельных отношений в целях обеспечения права на землю граждан, юридических лиц, территориальных громад и государства, рационального использования и охраны земель.

Статья 5. Принципы земельного законодательства

Земельное законодательство базируется на следующих принципах:
а) сочетания особенностей использования земли как территориального базиса, природного ресурса и основного средства производства;
б) обеспечения равенства права собственности на землю граждан, юридических лиц, территориальных громад и государства;
в) невмешательства государства в осуществление гражданами, юридическими лицами и территориальными громадами своих прав по владению, пользованию и распоряжению землей, кроме случаев, предусмотренных законом;
г) обеспечения рационального использования и охраны земель;
ґ) обеспечения гарантий прав на землю;
д) приоритета требований экологической безопасности.

Законы Украины. Житловий кодекс

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право громадян Української РСР на житло

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.